11 червня (за старим стилем 29 травня) відзначають народне свято - День Феодосії. Православна церква в цей день вшановує пам'ять святої Феодосії Константинопольської.
Існують і інші назви свята: Феодосія Колосяниця, Гречишниця, Феодосія Колосниця, Рискун’я, Колосава, День Феодосії Колосениці, Гречушниця. Назву «Колосяниця» свято отримало за те, що з цього дня починає колоситися жито.
День Феодосії Колосяниці порівнювали з важким понеділком, тому намагалися не працювати в дану дату. Заборонялося займатися відбілюванням тканинних полотнищ, коли зацвітало жито. Святковий ранок починався з урочистих богослужінь в храмах, після яких селяни починали святкувати в своїх домоволодіннях. Прийнято було ходити в поля і спостерігати за тим, як жито набирає колос.
На Колосаву небажано займатися рільництвом і садівництвом, а також свататися, одружуватися, планувати якісь поїздки. На свято Рискун’ї не можна дзвінко стрибати, голосно кричати, бігати по землі, розважатися на гойдалках. Традиційно під час свята селяни підгодовують худобу пирогами, хлібом, коржами, бубликами та іншими здобними частуваннями.
В цей день близько житнього поля парами збиралася молодь. Пари ставали в ряд, кожна з них міцно бралася за руки, утворюючи міст. По мосту з рук проходила вбрана дівчинка. Потім пара, по чиїх руках вона проходила, перебігала в кінець ряду і знову схрещувала руки для моста. Так дівчинку проводили до житнього поля, вона спускалася, зривала кілька колосків і несла їх до храму.
Якщо на Феодосію Колосяницю траплявся дощ, жителі чекали щедрий житній урожай. Якщо в день великомучениці стоїть туман, значить на хороший урожай не розраховуй. Якщо колос починав цвісти від землі, то і ціну на житній хліб прикидали невисокою, цвітіння тільки на верхівках обіцяло високу вартість на хліб. Зварене з цього жита пиво, вважається найсмачнішим.
