Щорічно 16 червня (за старим стилем 3 червня) відзначають народне свято - Лук'ян Вітряк або Лук'янів день. У православній церкві в цей день вшановують пам'ять святого Лукіана Бельгійського, а також Лукілліана, що жив в Антіохії в третьому столітті. Існує ще кілька назв цього свята - Лук'ян, Лука, День Луки, Лука Вітряк, Вітрогон, Колодязь. До речі, Вітряком день прозвали тому, що 16 червня по напрямку вітрів судили про майбутню погоду і врожайності.
У цей день вітрами управляє безрукий дідусь Віхровий. Згідно з повір'ям: південний вітер обіцяє швидке зростання і багатий урожай ярих хлібів; північно-західний вітер до сирої погоди, негоди і хвороби; східний вітер приносив урагани і різного роду інфекції, а також переносив з місця на місце нечисту силу; північно-східний вітер - до безперервних дощів; південно-західний вітер надовго приносив негоду. Вітер, що піднімає з землі пил, спостерігали до сонячних днів. Сильних вихорів селяни боялися, тому що вони, згідно з повір'ям, не віщують нічого доброго: приносять хвороби і урагани.
На Лук'яна селяни шукали підходяще місце для колодязної свердловини. Для цього потрібно було покласти на землю сковороду догори дном і залишити на деякий час. Після цього дивилися: якщо сковорідка намокла - значить, вода близько. Також за звичаєм, в цей день приносили Лук'яну в дар глечик квасу. Помічали, якщо квас рясно пузирився, то вважали, що святий залишився задоволений, а ось якщо квас не бродить, то говорили, що Лук'яну подарунок не припав до душі.
