Щороку 7 грудня відзначають День пам'яті на честь ікони Володимирської (Селігерської) Божої Матері. Насправді, історія цієї ікони почалася в першій половині XV століття. У Тверській губернії була прославлена Нілова пустель (невеликий монастир у малолюдній пустельній місцевості), розташована поряд з озером Селігер або друга назва озера - Столобенське, назване на честь засновника цієї пустелі - преподобного Ніла Столобенського.
Згідно з переказами, саме він приніс в обитель у 1528 році ікону Володимирської Божої Матері, яка згодом отримала назву ікони Божої Селігерської Матері. Преподобний Ніл Столобенський перед нею творив свою гарячу молитву на славу Божу.
Одного разу преподобний перебував поза своєю келією за роботою. В цей час на нього напали розбійники. Погрожуючи святому, вони вимагали від нього, щоб він віддав їм свої скарби. Преподобний у відповідь на всі їхні здирства спокійно сказав їм: «Скарб мій знаходиться в кутку келії, увійдіть туди і візьміть його».
У кутку ж знаходилася ікона Богоматері з Богонемовлям. І гнів Божий вразив розбійників. Як тільки вони увійшли в келію подвижника, як усі були вражені сліпотою, але ця темрява просвітила їхні серця покаянням. Зі сльозами вони стали благати Ніла про прощення їхнього вчинку.
Преподобний помолився Господу за злочинців, що заблукали і розкаялися, і всі вони прозріли. Потім преподобний ще довго повчав їх у своїй келії про душевне спасіння, переконуючи залишити назавжди порочну справу і повернутися до спокійного, працьовитого життя.
Розбійники слухали промови духовного свого наставника і дали слово ніколи не повертатися до свого колишнього заняття. На закінчення своєї бесіди преподобний Ніл просив їх нікому не розповідати про своє дивне повернення на шлях доброчесного життя.
Преподобний Ніл преставився 7 грудня 1554 року, на згадку чого цього дня і встановлено святкування образу Богоматері Селігерської.
