Обставини початкового походження образу Божої Матері «У скорботах і печалях Втіха» невідомі, але лист ікони свідчить про те, що вона дуже давня.
Є переказ, що ікона належала царгородському патріархові святителеві Опанасу III Пателарію, з яким вона побувала в усіх мандрах і подорожах владики і в 1653 році вперше прибула в Росію.
Після кончини святителя в 1654 році ікона була доставлена в Афонський монастир Ватопед, де і пробула до жовтня 1849 року, коли був відкритий російський Андріївський скит. Тоді митрополит Григорій передав ікону відкриваємому скиту як благословення від обителі. Образ став келійною святинею засновника російського Андріївського скиту на Афоні ієросхимонаха Віссаріона (Вавилова). Коли 11 жовтня 1849 року відкрився цей скит, Віссаріон благословив братію чином зі словами: «Хай буде ця ікона вам приємністю і втіхою у скорботах і печалях».
Зараз образ зберігається у вівтарі санкт-петербурзького Миколо-Богоявленського морського собору. Ікона виноситься для поклоніння раз на рік перед вечірнім богослужінням напередодні 2 грудня і повертається до вівтаря 2 грудня. Шанований список з святої ікони перебуває в Свято-Катерининському соборі міста Слобідського. У 1999 році престол одного з храмів колишнього чоловічого Хрестовоздвиженського монастиря в Слобідському був освячений на честь чудотворного образу.
Ікона «У скорботах і печалях Втіха» влаштована у вигляді стулчастого складення. Крім Пречистої Богоматері, на ній зображені святі великомученики Георгій Побідоносець і Димитрій Солунський на конях, святий Іоанн Предтеча і святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов, преподобні Антоній, Євтимій, Онуфрій, Сава Освячений, святителі Святий Спиридон і Микола Чудотворець. Образ прикрашений кількома ризами, одна з яких - золота.
