Щорічно 20 грудня відзначають День пам'яті святого Іоанна Кронштадтського, який народився 19 жовтня 1829 року. Так як новонароджений здавався слабким та хворобливим, батьки поспішили одразу охрестити його. Невдовзі після Хрещення Іоанн помітно одужував. Батьки приписали це благодатній дії Хрещення і стали спрямовувати його думки та почуття до Бога, при цьому привчаючи його до молитви.
Іоанн, не дивлячись на дитячий вік, любив природу, яка збуджувала в ньому розчулення і схиляння перед величчю Творця будь-якої тварі, при цьому постійно носячи в своєму серці пам'ять про Бога. У шість років Іоанн за допомогою батька почав навчатися грамоті. Насправді грамота спочатку погано давалася хлопчику, і він дуже засмучувався з цього приводу. Це спонукало Івана до особливо гарячих молитов до Бога про допомогу. Коли батько відвіз його до Архангельського парафіяльного училища, він, особливо гостро відчувши там свою самотність і безпорадність, всю втіху свою знаходив тільки в молитві.
Одного разу, після однієї з гарячих молитов, уночі, хлопчика раптом точно потрясло всього, «ніби завіса спала з очей, ніби розкрився розум у голові», «легко і радісно так стало на душі». Після цього Іван став краще читати, став добре розуміти все і запам'ятовувати прочитане. Починаючи з цього часу, юнак Іоанн став добре вчитися, одним із перших закінчив училище, першим закінчив Архангельську духовну семінарію і був прийнятий на казенний рахунок до С.-Петербурзької Духовної Академії. 12 грудня 1855 року відбулася його посвята в священика.
Решта життя Іоанна та його пастирська діяльність протікала в Кронштадті, багато хто забував навіть його прізвище «Сергієв» і називали його «Кронштадтський». Іоанн був особливим священиком. Особливим був і сам його шлях, і його віра, і його ревнощі про Господа. Безперечно, він був людиною, щедро обдарованою духовно, але ставився до цього з належною відповідальністю.
