Всесвітній день захисту морських ссавців

Всесвітній день захисту морських ссавців відзначається у багатьох країнах 19 лютого щороку, починаючи з 1986 року. Сталося це тоді, коли Міжнародна китобійна комісія (МКК) запровадила заборону на комерційний китобійний промисел. Справа в тому, що нещадне полювання на китів тривало майже 200 років. Іноді цей день називають ще Всесвітнім днем китів.

В даний час китобійний промисел відповідно до положень про наукові дослідження і забезпеченні засобів до існування аборигенів, як і раніше дозволено. Крім того, є країни, що не входять в МКК, де китобійний промисел завжди був і залишається традиційним заняттям і становить основу способу життя людей.

Такі країни, як Гренада, Домініка, Сент-Люсія та інші (які не є членами IWC або вийшли з цієї організації), як і раніше займаються комерційним китобійним промислом. Інші країни, які також займаються китобійним промислом (Фарерські острови, Гренландія, Ісландія, Норвегія і частина Канади), заснували Комісію з морських ссавців Північної Атлантики (NAMMCO) - організацію, яка регулює промисел тюленів і китів в країнах-членах NAMMCO. Метою NAMMCO є посилення та подальший розвиток ефективних заходів щодо збереження та управління морськими ссавцями.

Тільки ескімоси і чукчі мають право вести китобійний промисел для прожитку аборигенів. Країни-члени МКК повинні отримати державний дозвіл на науковий китобійний промисел. МКК встановлює квоти існування аборигенів для Російської Федерації та США для полювання на сірих і гренландських китів в Беринговому і Чукотському морях. Кількість квот оцінюється таким чином, щоб популяція виду залишалася стабільною. Наприклад, для чукотсько-каліфорнійської популяції, що складається з 20 тисяч видів сірих китів, квота становить 135 на рік, насправді кількість ще менше. На зустріч IWC за квотами на китобійний промисел запрошують представників різних екологічних організацій, в тому числі Всесвітнього фонду дикої природи і Міжнародного союзу охорони природи.

Охотсько-корейська (західна) популяція сірих китів є найменш численною і класифікується як та, що знаходиться під загрозою зникнення. На сірих китів полюють японці з кінця XVI століття. В середині XIX століття сірі кити західної популяції перебували на межі зникнення через американських, європейських і корейських китобоїв. У 1974 році популяція вважалася вимерлою, але в 1977 році її відкрили заново - виявилося, що невелика кількість сірих китів (близько 150 видів) вижила і влітку їх можна зустріти на північно-східному узбережжі острова Сахалін. Західна популяція сірих китів ретельно відстежується з використанням супутникового мічення та інших методів.

Інша популяція сірих китів - чукотсько-каліфорнійська, або східна, - крупніше західної і налічує тисячі видів. Вчені з різних країн спостерігають за сірими китами в водах північно-східного узбережжя Сахаліну. Спостереження показують, що чисельність сірих китів в охотсько-корейській популяції не зменшувалася з 1994 року.

Насправді, цей день вважається днем захисту не лише китів, а й усіх морських ссавців та різних інших живих істот, що мешкають у морях та океанах нашої планети.