7 березня щорічно відзначають народне свято – День Маврикія. Для православної церкви ця дата є днем вшанування пам'яті святого Маврикія і 70 воїнів.
Імператор-язичник Максиміан в 305 році, бажаючи зміцнити свою владу, ретельно стежив за дотриманням усіма громадянами язичницьких звичаїв і особисто відвідував різні області імперії. Одного разу він прибув в місто Апамею і отримав від місцевих жерців донос, що Маврикій і 70 підвладних йому воїнів не шанують богів і називають себе християнами. Імператор розлютився, дізнавшись, що в його армії знаходяться солдати, які проявляють неповагу до державної релігії і особисто до нього, що дарував їм стільки милостей і нагород. Він наказав влаштувати судилище в публічному місці, званому Амаксіка, між північними воротами Апамеї, скликати туди всіх жителів міста і привести обвинувачених. На допиті Маврикій, а слідом за ним Феодор і Філіп, який був уже в похилому віці, і їх товариші по службі сповідували себе християнами, викрили язичницьких богів і відмовилися зробити жертвопринесення.
Розгніваний Максиміан наказав зняти з воїнів пояси, тим самим позбавивши їх військового звання, але й це приниження не зломило християн. Імператор дав їм три дні на роздуми, ув'язнивши в темницю, а потім піддав новому допиту. Серед підсудних він побачив юнака. Дізнавшись, що це Фотій, син Маврикія, за походженням римлянин, Максиміан спробував через нього вплинути на інших і примусити їх поклонитися богам. Однак юнак не піддався на вмовляння правителя і відкрито сповідував Христа, після чого інші солдати ще сміливіше відповідали імператору. Тоді Максиміан наказав піддати Маврикія і 70 воїнів тортурам: їх били воловими жилами, кидали в розведене багаття, проте вогонь не завдав мученикам ніякої шкоди. Після цього воїнів прив'язали до стовпів і стали стругати залізними кігтями. Імператор наказав відрубати Фотію голову на очах у батька, але мученицька смерть сина вселила Маврикію і тим, хто був з ним лише ще більшу надію на швидку зустріч з Христом.
За наказом Максиміана воїнів вивели за місто в болото, яке поросло травою, між двох річок і озером, де в літню пору (був липень) жило безліч комарів, оводів і інших комах. Оголених Маврикія і інших воїнів прив'язали до дерев, обмазавши їх медом, а перед ними поклали останки Фотія. Протягом 10 днів і ночей святі зазнавали страшні муки, після чого померли. Імператор наказав відрубати їм голови і залишити без поховання на поживу для птаства і звірам, але християни таємно поховали мучеників в тому місці. Згодом частки мощей Маврикія і постраждалих з ним знаходилися на Кіпрі в архієпископії Нікосії.
На День Маврикія, приходиться самий ранній приліт граків, прилітають перші шпаки, а це вказує на ранню весну. У цей день можна почути самий ранній спів польового жайворонка. У давнину помітили, що прохолодний день 7 березня вказує на те, що літо, швидше за все, буде дощовим. З Дня Маврикія починаються перші польові роботи.
