7 березня щорічно в світі відзначають День народження телефонного апарату.
Питання, хто ж винайшов телефон, сьогодні нікого не змушує замислюватися надовго. «Звичайно, Олександр Белл!» - скаже практично будь-який з нас і ... помилиться. За п'ять років до Белла пристрій з абсолютно аналогічним принципом роботи придумав Антоніо Меуччі. Але так і не погодився віддати за оформлення патенту 10 $ - може, через скупість, а може, тому, що до кінця не вірив в свій винахід. У підсумку всі лаври «батька» телефонії дісталися Беллу.
Телефон Белла спочатку не дзвонив, а свистів. Сам Белл був дивовижною людиною. Він глибоко вірив у Бога і створював свій винахід в тому числі і для того, щоб спілкуватися з людьми, які вже пішли в інший світ. Причому щиро вірив, що це можливо. Сам винахідник не міг оцінити принади пристрою, який зв'язується з його ім'ям: і він, і його дружина були абсолютно глухими.
Друга ідея Белла крім, власне, винаходу телефону, зазнала фіаско. Потрібно було придумати перше слово, яке людина буде вимовляти, відповідаючи на дзвінок. Белл запропонував варіант «Ahoy», яким вітають один одного на німецькому флоті. Але слово не прижилося, а ось більш звучний варіант Едісона - «Hello!» - сподобався всім.
У деяких слов'янських мовах, в тому числі і в нашій, він трансформувався в «Алло!». В середньому кожен з нас використовує телефон більше 1100 разів на рік.
Цікаво, що перший діючий телефон з можливістю набору номерів за допомогою диска був представлений в 1897 році. Його сконструювала "Автоматична електрична компанія", заснована в 1891-му році в Канзас-Сіті власником похоронного бюро Алмоном Строуджером (1839-1902). Переконаний, що співробітниця телефонної станції переводить вхідні дзвінки клієнтів на його конкурента, Строуджер винайшов і запатентував прообраз сучасної АТС і дисковий номеронабирач.
Любителі ностальгії і ретро, раз у раз вигадують щось новеньке. Так індійський дизайнер розробив концепт мобільника з диском для набору номера. При цьому для зручності у телефону все ж є QWERTY-клавіатура для відправки повідомлень, а номеронабирач - скоріше прикраса, не позбавлена функціональності. А ось програміст з Києва за допомогою дискового телефону, навпаки, відправляє текстові повідомлення в "Твіттер", підключаючи "Твітфон" до інтернету. Тим самим розробники продовжують історію старовинних телефонних апаратів.
