24 березня в церковному календарі - день вшанування пам'яті архієпископа Євфимія Новгородського, чудотворця. Владика був родом з Новгорода, його батько був священиком в Новгородській церкви. Батьки Євфимія, Михей і Ганна, сильно сумували про те, що у них немає дітей. Вони старанно молилися Господу про допомогу і дарування дитини. Надалі дали обітницю, що при народженні немовляти присвятять його Богу. Господь дарував подружжю сина. При хрещенні святителю було дано ім'я Іоанн, в ім'я святого Іоанна Богослова.
У 15 років майбутній архієпископ прийняв чернечий постриг в Вяжищському монастирі, який був заснований в кінці XIV століття ченцями Єфросинієм, Ігнатієм і Галактіоном. Кілька років чернець Євфимій трудився в Вяжищському монастирі.
У 1429 році він був обраний в архієпископи новгородські. Преподобний Євфимій, вважаючи себе негідним такого високого звання, довго відмовлявся приймати сан архієпископа. Нарешті, він прийняв волю Божу і підкорився рішенню новгородців, які його обрали.
Про кончину святителя відомо наступне. При настанні Великого посту 1458 року владика Євфимій захворів. У Прощену неділю до святителя Євфимія прийшли його духовні чада, смиренно просячи у нього пробачення. Увечері святитель покинув Новгород і відправився в Лисицький Різдво-Богородицький монастир. Новгородці проводжали його з любов'ю, кланяючись до землі. Святитель Євфимій всіх благословляв і сам просив вибачення. У Лисицькій обителі, незважаючи на занепад сил, святитель Євфимій всю першу седмицю Великого посту ходив на служіння. Братія бачили його слабкість, але в ньому самому ніхто не помічав печалі. Помер святитель у глибокій старості в цьому ж році і був похований в Вяжищському монастирі біля Нікольського собору.
За час свого архірейства Євфимій доклав багато зусиль до будівництва нових і відновлення старих храмів, піклувався про перепис церковних книг, присвячував себе благим справам.
24 березня ще відзначають народне свято - «Єфимів день». В цей день проводились садові роботи, господарі прибирали зайвий сніг, копали борозни для відводу талого снігу, удобрювали землю гноєм. Знахарки в Єфимів день займалися лікуванням зубів, читали спеціальні заговори. 24 березня поверталися з вирію кулики та зяблики, а зозуля починала свій перший весняний спів.
