Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

11 квітня щорічно в усьому світі з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона (World Parkinson's Day). Дата вибрана звичайно ж не випадково. Саме 11 квітня народився Джеймс Паркінсон, англійський лікар, який описав хворобу, що носить тепер його ім'я.

Основна мета свята - це підвищення обізнаності громадськості про цю жахливу хворобу і надання допомоги тим, хто від цієї хвороби страждає.

Окремо хочеться згадати про символ Всесвітнього дня боротьби з хворобою Паркінсона. Це Червоний Тюльпан, який вивів в 1980 році голландський садівник Ван дер Верелд, також вражений паркінсонізмом. При цьому за "тюльпан доктора Паркінсона" (так його назвав голландець) флорист отримав спеціальний приз лондонського Королівського товариства Садівників.

Хвороба Паркінсона - це хронічне дегенеративне захворювання нервової системи. Людина, яка хворіє на цю недугу втрачає здатність контролювати свої рухи. Захворювання розвивається відносно повільно, але має схильність до прогресування. На сьогоднішній день близько 4% населення похилого віку (в основному жінок) страждають від проявів паркінсонізму.

Поява хвороби Паркінсона до кінця не вивчена, але в якості причин захворювання вважають: спадковість або генетичну схильність; старіння; вплив деяких токсичних речовин; атеросклероз судин головного мозку; вірусні інфекції, що призводять до постенцефалітічного паркінсонізму; важкі і повторні черепно-мозкові травми; перенесені мозкові інсульти на тлі гіпертонічної хвороби.

Основними симптомами хвороби є:

• тремтіння в спокої однієї або декількох кінцівок;
• зменшення кількості рухів, сповільненість при виконанні рухів;
• відчуття скутості в м'язах при виконанні рухів;
• нестійкість у вертикальному положенні тіла.

Також хвороба Паркінсона порушує міміку, гіподінамічний вираз обличчя, тон голосу, змінюється почерк (людині стає важко писати). При ходьбі хворі не роблять рухів руками, для них характерна боксерська поза. Це захворювання більше позначається на фізичному стані людини, але не на інтелекті.

Паркінсонізм - це не вирок, не смертельна хвороба. Правильна дієта, режим фізичних навантажень і повсякденної активності, правильний прийом лікарських препаратів, правила безпеки в повсякденному житті, відповідна організація домашнього побуту і багато іншого можуть допомогти пацієнтам, що страждають на паркінсонізм.

Головне - не залишатися один на один зі своїм захворюванням!