День часнику

Щорічно 19 квітня мешканці Америки відзначають День часнику. Чому б до них не приєднатися? Якщо ви так само сильно любите часник, як і ми, відсвяткуйте разом з нами!

Часник прийшов до нас з Азії, ще 4 000 років тому його вирощували в Середній Азії, Ірані та Пакистані. Він був обов'язковим продуктом в раціоні стародавніх єгиптян. Ним годували рабів, які були зайняті на важких роботах, щоб надати фізичних сил і попередити хвороби. Стверджують, що навіть при розкопках древньої гробниці Тутанхамона були знайдені головки часнику. Єгиптяни поклонялися часнику, як Богу і навіть використовували його в якості валюти. Ви знали? Грецьким спортсменам і воїнам часник давав сили і захищав від зглазу, а дівчат в Греції часник захищав від злих німф (не кажучи вже про вампірів).

Давайте поговоримо про багатовікову історію часнику і про те, як ця спеція стала однією з найулюбленіших у світі.

Часник є однією з найважливіших трав, які використовувалися протягом всієї історії людства. З третього тисячоліття до нашої ери дикий часник ріс в Центральній Азії. Індійці широко використовували його цінні властивості в лікувальних цілях, але при всій своїй любові до прянощів, не застосовували в кулінарії. Греки і римляни спочатку теж не любили рослину - вже дуже різким і стійким був запах. Але вже на початку нашої ери часник обробляється майже у всіх країнах Європи і став улюбленою приправою в кулінарії багатьох народів. Варто відзначити, що згадки про ароматну рослину є навіть в Біблії.

Вперше часник стали використовувати в кулінарії в Середні віки і в епоху Відродження. Його вживали тільки в малих дозах, тому що вважали селянською їжею. Тільки в кінці XIX століття часник був визнаний кухарями.

Часник також відомий своїми чарівними лікувальними властивостями. Давайте згадаємо про деякі з них:

• зміцнює імунну систему (при застуді, болях в горлі, нежиті, інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, в тому числі і грипі, часник буде вашим надійним помічником в боротьбі з хворобою);
• корисний для нормалізації роботи нервової системи і при розумових навантаженнях (у літніх людей попереджає появи старечого недоумства і інсульту);
• завдяки наявності алліцина, часник здатний запобігти розвитку ракових клітин (алліцин виводить з організму вільні радикали, які можуть негативно впливати на клітини і провокувати їх неправильний розвиток);
• для чоловіків і для жінок в рівній мірі часник корисний при проблемах в сечостатевій сфері (завдяки дезінфікуючим якостям, він швидко усуває запальні процеси);
• допомагає позбутися від патогенної мікрофлори в кишечнику, покращує секрецію ферментів і виділення шлункового соку, покращує засвоєння їжі і прискорює обмінні процеси;
• часник використовується як ліки при метеоризмі, коліті і ентероколіті, запорах, запаленні апендикса;
• оздоровлює серцево-судинну систему (знижує рівень холестерину, робить стінки судин більш еластичними і таким чином попереджає атеросклероз, утворення тромбів, інфарктів);
• застосовується при гіпертонії (зменшує навантаження на серце, підвищує працездатність серцевого м'яза і покращує кровообіг);
• використовується при хворобах печінки і жовчного міхура (сприяє відновленню клітин, розріджує жовч і запобігає утворенню каменів);
• часник використовують для виведення мозолів і бородавок, при облисінні, лікуванні наривів і гнійних ран.

Кілька цікавих фактів про часник.

• Назва міста «Чикаго» насправді означає «дикий часник» на одному з індіанських діалектів.
• Коли в Китаї в 2009 році спалахнула епідемія свинячого грипу, часник там подорожчав в 30-40 разів, так як ходили чутки, що він допомагає впоратися з цим небезпечним захворюванням.
• На сьогоднішній день Китай, Південна Корея та Італія займають перші три в світі місця за споживанням часнику на душу населення.
• Світовою столицею часнику (правда неофіційно) вважають місто Лас-Педроньєрас в Іспанії.

Пропонуємо вам сьогодні відправитися в магазин, купити кілька свіжих зубчиків часнику і приготувати свою улюблену страву, обов'язково додавши в неї часник і насолодитися його пікантним ароматом. До речі, любителі часнику впевнені в тому, що в страві його ніколи не буває занадто багато.