Щороку 4 лютого у світі відзначають незвичайне свято – День неандертальця. І це невипадково. Саме цього дня у 1857 році світовій науковій громадськості вперше представили неандертальця.
Неандерталець – давній представник роду «Люди». За останніми даними, період його існування - 350-28 тисяч років тому, а територія проживання - Європа та захід Азії.
Перші останки неандертальців були виявлені в 1856 році в печері Фельдгофер (Німеччина) долини річки Неандерталь. Дослідження частин скелета показали, що обсяг головного мозку вимерлих людей приблизно дорівнює обсягам сучасних або трохи більше.
Потрібно відзначити, що розподіл дольок помітно відрізнявся від нинішніх: потилична доля була набагато більшою. Тіло масивне, присадкувате, з розвиненою мускулатурою. Неандертальці були пристосовані до проживання як у суворому кліматі, так і більш м'якому.
Вчені до сих пір сперечаються про те, що вплинуло на зникнення неандертальських людей. Відповідно до першої теорії, вони еволюціонували у кроманьйонців, відповідно, можуть вважатися предками сучасних людей. Цю версію спростовує той факт, що кілька тисячоліть два види існували разом.
Інша група вчених дотримується думки, що неандертальських людей знищили кроманьйонці. Третя версія свідчить, що цей вид був кроманьйонцями асимільований. На підтвердження будь-якої теорії необхідно було провести ретельне дослідження геному неандертальців.
Цікаво, що неандертальці виготовляли більш досконалі знаряддя в порівнянні з попередниками, паралельно винаходячи нові. Це дуже допомагало їм полювати на мамонтів та інших великих тварин: ведмедів, бізонів, зубрів. До речі, судячи з останніх даних, серед неандертальських людей був поширений канібалізм (жах!).
