Щорічно 20 березня православна Церква вшановує пам'ять святої мучениці Фотини (Світлани), тієї самої самарянки, з якою розмовляв Господь біля криниці Якова.
Свята Фотина з молодшим своїм сином Іосією жила в Карфагені (нині місто Туніс) і безбоязно там проповідувала Євангеліє. Старший її син Віктор служив в римській армії, яка воювала проти варварів. Після війни Віктор був призначений начальником над військами в місті Атталія, де він багатьох привів до Христа, включаючи і Севастіана (правителя міста).
Чутки про християнку і її дітей дійшли до римського імператора Нерона, він наказав привести християн до Риму на суд.
Фотина з'явилася в Рим в супроводі багатьох християн і п'яти своїх сестер - Анастасії, Фото, Фотиди, Параскеви та Киріак. Імператор запитав їх, чи дійсно вони вірують у Христа? Всі сповідники підтвердили свою віру і рішуче відмовилися відректися від Спасителя.
Тоді Нерон піддав їх жахливим тортурам. У люті Нерон наказав здерти шкіру зі святої Фотин і кинути мученицю в колодязь. Решту імператор наказав обезголовити. Потім святу Фотину витягли з колодязя і ув'язнили на двадцять днів. Після чого імператор Нерон закликав її до себе і запитав, чи принесе вона тепер жертви ідолам?
Фотина плюнула імператорові в обличчя і відповіла відмовою. Нерон знову велів кинути мученицю в колодязь, де вона і віддала свою душу Господу. Разом з нею постраждали за Христа обидва її сини, сестри і мучениця Домніна (дочка самого імператора Нерона).
У народі свята мучениця Фотина відзначається, як цілителька від лихоманки. Їй служать молебні за тих, хто страждає на цю хворобу. Чому саме свята Фотина є цілителькою лихоманки визначити дуже важко. Народ міг надати значення тій обставині, що Спаситель розмовляв з самарянкою біля криниці Якова. Завдяки цьому Фотина могла отримати від Господа владу і силу над усією водною стихією, а в ній (згідно з народними поглядами) і гніздиться ця страшна хвороба.
