Сагаалган

Щороку в перший весняний молодик за місячним календарем традиційно в Монголії та деяких провінціях Китаю відзначають Сагаалган або Свято Білого місяця. Свято символізує початок нового року та настання весни, коли природа прокидається від зимової сплячки.

Насправді, у культурі багатьох народів білий колір – це колір, який символізує оновлення людини та природи, чистоту помислів, добрі очікування. Коли до монголів прийшов буддизм до цієї символіки, додалися молебні в дацанах, одноденний піст, обряд Дугжууба та інші ритуали.

У цей період проводять різні традиційні обряди та святкові заходи. Напередодні свята необхідно обов'язково провести прибирання в будинку. Під час Сагаалгана люди також готують різноманітні традиційні страви, влаштовують національні ігри, танці та пісні. Традиційно люди обмінюються різноманітними подарунками. Свято наповнене яскравими фарбами та святковим настроєм, а його відзначення приурочене до приходу свіжості та нового життя у природі.

Відповідно до традицій, весь місяць потрібно ходити один до одного в гості з частуванням - білою їжею та бажати благополуччя у новому році. Першого дня Нового року люди зустрічають світанок і фарбують свої лоби чорною сажею, вірячи, що це принесе їм удачу та благополуччя.

Сагаалган - чудовий час для обміну прогнозами та передбачень. Люди проводять цей час, обмірковуючи свої плани та наміри на рік уперед, ставлячи перед собою нові цілі та прагнення. Свято Білого місяця - це яскраве та барвисте свято, в якому традиція, культура та суспільні цінності зливаються в унікальне святкове переживання.